Перейти до головної сторінки
Русский  Українська  
Здоров'я                    Краса                      Книги                    Контакти
 

ПЕРЕЇДАННЯ (ЧАСТИНА 1)

Народна мудрість говорить «Хто їсть, коли вже ситий, той своїми зубами собі могилу риє». Іншими словами, людина губить себе, скорочує життя, якщо їсть зайве, систематично переїдає.

Що значить переїдати? Як визначити ту міру їжі, яка потрібна людині? Адже у різних людей різні потреби. Може бути, не мудруючи лукаво, їсти, поки не наситишся, - це і буде твоєю мірою? Або все-таки треба знати міру і обмежувати себе? А якщо так, то чому?

Переїдання - це погано!

У подібних питаннях допомагає розібратися теорія збалансованого харчування, яка виходить з того, що їжа - джерело енергії та будівельного матеріалу для формування різних тканин організму. Потреби ж організму в енергії та будівельному матеріалі у людей неоднакові. Вони визначаються віком, статтю, способом життя і багатьма іншими умовами. Залежно від них і має бути побудовано збалансоване харчування. Адже чим більше, наприклад, витрачається енергії під час роботи, тим вища потреба в калорійній їжі. Значить, для підтримки здоров'я і працездатності людини потрібні найважливіші харчові речовини (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, мікроелементи, вітаміни) в оптимальних для неї пропорціях. В оптимальних! Ні менше, ні більше.

Якщо ж кількість харчових речовин або їх співвідношення в раціоні людини тривалий час не відповідає її дійсним потребам, в організмі і в обмінних процесах, що у ньому протікають виникають значні зміни.

Подивимося, наприклад, що відбувається, коли порушений енергетичний баланс і «надходження» енергії переважає над «витратами». Припустимо, що замість належних за нормою 3 500 калорій організм буде щодня отримувати 3 700 - всього-на-всього 100 зайвих грамів хліба. 200 надлишкових калорій можуть перетворитися в 20 грамів жиру. Уявіть собі, скільки ж за рік може накопичитися жиру при такому режимі харчування! А якщо врахувати, що жир затримує в організмі воду, збільшення ваги стає ще більшим. Так, здавалося б, незначне перевищення норми харчування здатне непомітно привести до нездорової повноті, ожиріння. Причому вага наростає тим стрімкіше, чим більше надходить в організм надлишкової їжі і чим гірше регулюється жировий обмін.

Подібне збільшення ваги відбувається і в тих випадках, коли людина день у день їсть, може бути і не більше норми, але в її раціоні переважає жирна або вуглеводна їжа (круп'яні страви, борошняні вироби, солодощі) і явно не вистачає білкової (сир, риба, м'ясо). Рясна їжа, особливо солодка, багата так званими інсуліногенними речовинами, значно підвищує функціональну активність підшлункової залози. Вона виділяє надмірну кількість інсуліну, а це сприяє посиленню переходу вуглеводів в жири, збільшення їх відкладення в організмі.

Отже, з медичної точки зору, переїдання – це перевантаження калоріями, накопичення надлишкових енергетичних ресурсів, які, не знаходячи застосування, обтяжують організм, порушують його нормальну життєдіяльність.

Ця стаття не ставить своїм завданням дати конкретні поради, як побудувати раціон харчування, що саме їсти і в якій кількості. Ці питання повинні вирішуватися індивідуально. Застерігаючи від надмірного вживання їжі, ми хочемо головним чином показати, що сприяє переїданню і до чого воно в кінцевому підсумку може призвести.

Головний винуватець переїдання - апетит. Не той нормальний і природний, який вітають лікарі, а підвищений, нездоровий.

Багатьом, можливо, знайоме відчуття: чим більше вживаєш їжі, тим більше хочеться їсти; хоча ніби зовсім недавно пообідав і щільно, а вже думаєш про вечерю. Підвищенню апетиту, як це не парадоксально, сприяє рясна, щільна їжа. Якщо шлунок часто наповнюється, майже безперервно «працює» і не встигає відпочивати, в харчовому центрі головного мозку рефлекторно підтримується стан збудження, а воно-то й обумовлює постійне бажання їсти.

Щоб не страждати від підвищеного апетиту і, отже, не переїдати, треба наполегливо виховувати в собі почуття міри в їжі. Ніколи не слід наїдатися до повного насичення, як кажуть, до відвалу. Дуже корисно виробити звичку вставати з-за столу, поки ще залишається хоч невелике бажання їсти: адже почуття ситості приходить не відразу, а через деякий час після їжі.

Хочеться застерегти і від штучного культивування апетиту. Це відноситься і до тих, хто зловживає гострими закусками, приправами, прянощами. Ми зовсім не ратуємо за прісну, несмачну їжу. Але ми проти постійного вживання тієї їжі, яка надмірно збуджує апетит.

Далі буде...