Перейти до головної сторінки
Русский  Українська  
Здоров'я                    Краса                      Книги                    Контакти
 

АПТЕКА-МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ

Незвичайна аптека розмістилася в одному з наріжних будинків найстарішої площі Львова - Ринок. Над входом - витончена, легка вивіска з металу: щит із зображенням найдавнішого символу медицини - чаші зі змією, дата - 1735 і два слова: «Аптека-музей». Майже два з половиною століття тут діє аптека, а музеєм стала вона в 1966 році.

Аптека-музей у Львові

Збирати експонати для нього ентузіасти-історики почали ще в 19 столітті. Вони їздили по різних областях України, розшукували в старих аптеках посуд, начиння, документи, а потім все знайдене перевезли до Львова.

Історія оточує відразу, як тільки переступаєш поріг аптеки. Торговий зал невеликий. Крізь високі вікна, ллється м'яке світло. На склепінчастій стелі - розпис: на чотирьох фресках алегоричні зображення води, землі, вогню і повітря.

Відвідувач музею неодмінно зверне увагу і на залізну ковану люстру і на латунні канделябри. І, звичайно, на дві бронзові скульптури давньогрецького бога лікування Асклепія (Ескулапа) і його дочки Гігієї. Це не просто прикраса інтер'єру - скульптури слугують штативами для аптечних вагів XIX століття. А поруч - мініатюрні ваги XVIII століття: тонка дерев'яна різьба на колонах-підставках, мереживний орнамент на футлярі. Тут же - важкі ступки з каменю, міді, мармуру.

Вже в першому залі відразу потрапляєш в обстановку, яка нашим далеким предкам представлялася світом чудес. На полицях шаф різноманітний аптечний посуд - дерев'яний, луб'яний, фарфоровий, скляний. У ньому зберігали сипучі ліки, рідини, мазі. На одному з флаконів етикетка: «Бальзам довгого життя». Його знайшли тут же, у підвалі. Видно, таким еліксиром господар аптеки «Під чорним орлом» (так називалася вона в старі часи; інші аптеки теж мали свої імена) хотів привернути клієнтів. До речі, конкуренція змушувала власників аптек багато думати і про естетику - вони придбавали гарний посуд, дороге на ті часи обладнання. На полицях красуються масивні штофи з рубінового скла з золотими написами - в них тримали особливо цінні препарати. Серед посуду найдавніший експонат - керамічна амфора XV століття для зберігання кислот і рідких ліків.

Яскраве уявлення про працю провізора дають пристосування для виготовлення таблеток. Потрібно було в воронку насипати порошок і сильним натисканням руки на важіль спресувати таблетку. Тепер всі операції виконує спеціальний автомат. На фотографії, представленій на цьому ж стенді, показаний куточок таблетіровочного цеху сучасного хіміко-фармацевтичного заводу.

У наступному залі зібрані різноманітні атрибути аптекарської «кухні»: сушильні шафи, апарати, в яких готували настоянки і відвари, преси для вичавлювання настояної лікарської сировини, дозатор, який допомагав фасувати рідину, воронка для гарячого фільтрування і безліч інших пристосувань. Зараз всі вони чинно вишикувалися уздовж стін, на столах і полицях. Але ентузіасти музею задумали розширити експозицію і відтворити колишню аптекарську лабораторію. Тоді оживуть багато з апаратів, і серед них відвідувачі побачать універсальний дистиляційний паровий апарат; одягнений в кахель, він безвідмовно служив у цих стінах сто років.

Аптекарі середньовіччя користувалися і довідниками-травниками. Фотокопії деяких з них виставлені в третьому залі музею. Це відомий гербарій Петера Шеффера, надрукований в XV столітті в Майнці, травник Мартіна Сенніка, випущений в Кракові в XVI столітті, травник Стефана Фаліміра, українця за походженням, вперше виданий польською мовою, і багато інших. Аптека-музей має в своєму розпорядженні також унікальні стародруки. Є тут «Новий домашній лікарський порадник» XVIII століття, «Фармацевтичний словник», старовинний «Підручник фармації» та інші цікаві видання.

Відвідувачі можуть побачити, які рецепти виписував великий російський хірург Н.І. Пирогов, як реєстрували рецепти, що надходили в аптеку, прочитати витяги з аптечого статуту ХVШ століття, познайомитися з багатою колекцією лікарських рослин.

Експозиція постійно поповнюється. Льотчик-космонавт СРСР двічі Герой Радянського Союзу В.А. Шаталов надіслав музеєві аптечку космонавта. Фармацевти з Калуги подарували рідкісне видання «Російської фармакопеї» 1871 року. Аптечку декабристів, що зберігалася у московського лікаря Н.М. Вавилової, передала в дар музею її племінниця.

Кожного гостя Львова, який опинився на площі Ринок, неодмінно привертає вивіска аптеки-музею. Тут він не тільки зустрічається з історією, але і може отримати деякі ліки у фірмовій упаковці. Аптека, як і колись, служить людям.